Будівля, яку пов’язують із архітектором Владиславом Городецьким, відома як колишній Громадський банк. Установа відкрилася у 1864 році й стала одним із перших банків Черкас. Його створили представники різних громад, черкаські купці та підприємці, що активно розвивали торговельне життя міста. Після Другої світової війни на першому поверсі будівлі розміщувався цех цинкографії та друкарні плоского друку. Через використання матеріалів, які шкодили стінам, цехи згодом перенесли. У 1960-х роках будівля стала одним із духовних центрів Черкас – саме тут працював легендарний український поет і журналіст Василь Симоненко. У приміщенні нині діють редакції газет „Черкаський край“ (колишня „Черкаська правда“) та „Вечірні Черкаси“.
Також тут розташований музей Василя Симоненка, відкритий 1998 року. У ньому зберігаються особисті речі поета – друкарська машинка, рукописи, капелюх, книги та предмети з його робочого місця. Музей є важливою культурною локацією, присвяченою життю і творчості Симоненка. У цій же будівлі діє Галерея народного мистецтва – виставковий простір Черкаського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Тут регулярно відбуваються виставки народних майстрів, художників і ремісників, а також культурні заходи, спрямовані на збереження традиційного мистецтва регіону.
Читайте історії про найцікавіші куточки регіону, знайомтесь із експертними порадами та будуйте власні маршрути.
У кількох сотнях метрів від Пагорба Слави у Черкасах в історичній частині міста — на черкаському Подолі 1671 року стояла дерев’яна козацька церква Святої Трійці. Її історія сягає понад трьох століть. А які її віхи є найважливішими та як в історії церкви відображена історія міста Черкаси? Про це Суспільному розповів історик та археолог Дмитро Куштан. […]
Ваш короткий опис, який буде відображатися на сторінці “Блог Туриста”
Donec nec justo eget felis facilisis fermentum. Aliquam porttitor mauris sit amet orci. Aenean dignissim pellentesque felis.
Morbi in sem quis dui placerat ornare. Pellentesque odio nisi, euismod in, pharetra a, ultricies in, diam. Sed arcu. Cras consequat.
Praesent dapibus, neque id cursus faucibus, tortor neque egestas auguae, eu vulputate magna eros eu erat. Aliquam erat volutpat. Nam dui mi, tincidunt quis, accumsan porttitor, facilisis luctus, metus.
Phasellus ultrices nulla quis nibh. Quisque a lectus. Donec consectetuer ligula vulputate sem tristique cursus. Nam nulla quam, gravida non, commodo a, sodales sit amet, nisi.
Lorem Ipsum – це текст-“риба”, що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною “рибою” аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. “Риба” не тільки успішно пережила п’ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках …
Lorem Ipsum – це текст-“риба”, що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною “рибою” аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. “Риба” …
Lorem Ipsum – це текст-“риба”, що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною “рибою” аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. “Риба” не тільки успішно пережила п’ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках …
Lorem Ipsum – це текст-“риба”, що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною “рибою” аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. “Риба” не тільки успішно пережила п’ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках …
Lorem Ipsum – це текст-“риба”, що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною “рибою” аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. “Риба” не тільки успішно пережила п’ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках …
