Як державну інституцію заповідник створено у серпні 1925 році постановою РНК УСРР „Про оголошення території могили Т.Г. Шевченка державним заповідником“ з метою охорони меморіалу і поширення знань про поета. Тепер це – широко відомий у світі культурно-освітній, науково-дослідний і туристичний центр, який вивчає і популяризує надбання української національної і світової історико-культурної спадщини, творчість українського генія, історію Тарасової (Чернечої) Гори, а також здійснює на своїй території охорону пам’яток культури від найдавніших часів до сьогодення, оберігає унікальний природно-ландшафтний комплекс Канівського Подніпров’я. Нині заповідник обіймає площу у 42 га та об’єднує в єдиний комплекс із Тарасовою (Чернечою) горою мальовничу Пилипенкову гору (пам’ятка зарубинецької культури – III ст. до н.е.), Меланчин потік, урочище Нижні грушки, ландшафтний парк на березі Дніпра та об’єкти сучасної туристичної інфраструктури.

Музейна колекція заповідника розміщена у центральному будинку – пам’ятці архітектури першої половини ХХ ст. (загальна площа 1932 кв.м.) і нараховує понад 20 тисяч унікальних пам’яток, окрасою яких є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його книг, високохудожні твори українських і зарубіжних митців, шедеври народної художньої творчості, цінні архівні документи, фото і кіноматеріали, аудіо та відеозаписи виступів знаменитих бандуристів і кобзарів. Щороку музеї Шевченківського національного заповідника відвідують понад сто тисяч туристів з України і десятків зарубіжних країн, які на Тарасовій Горі відкривають для себе чарівний дивосвіт української культури одним із визначних творців якої був і залишається поетичний і художній геній Тараса Шевченка.