Свято-Покровський Красногірський жіночий монастир – одна з найдавніших православних обителей в Україні. Заснований у XVII столітті як чоловічий, він, за переказами, був створений ченцем-самітником із Константинополя на землі, подарованій козацьким старшиною. Перші храми були дерев’яними, зокрема церква святого Георгія. У 1767–1771 роках тут збудовано кам’яний Спасо-Преображенський собор у стилі українського бароко за проєктом архітектора Івана Григоровича-Барського. У 1790 році монастир було перетворено на жіночий, до якого перевели монахинь із Києва.

Головною святинею монастиря є чудотворна ікона Божої Матері Дубенської (1864), яка, за переказами, з’явилася на дубі. Також на території знаходиться джерело з цілющою водою та купіллю, яке приваблює численних паломників. Монастир кілька разів закривали – у 1786 та 1922 роках. Відновлення обителі відбулося в 1941 році. Сьогодні в монастирі проживає близько 100 сестер, і він залишається важливим духовним центром.